Вступ: Правова природа спеціальної перевірки
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 29 Закону України «Про прокуратуру», спеціальна перевірка є обов’язковим етапом добору, що ініціюється стосовно кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит. Проходження цієї процедури є необхідною умовою для визначення підсумкового рейтингу та подальшого зарахування особи до резерву на заміщення вакантних посад.
Порядок проведення регламентується статтею 57 Закону України «Про запобігання корупції» та постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171.
Загальний алгоритм добору та попередні етапи описані у матеріалі - Конкурс на посаду прокурора в Україні.
1. Суб’єкти та предмет спеціальної перевірки
Спеціальна перевірка не є одноосібним актом Комісії, а становить комплекс запитів до профільних державних органів. До процесу залучаються:
- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК): перевірка факту подання декларації та достовірності відомостей у ній
- Національна поліція та Міністерство юстиції: перевірка наявності судимості, перебування під слідством або наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення
- Служба безпеки України (СБУ): перевірка наявності допуску до державної таємниці та відсутності обставин, що перешкоджають професійній діяльності
- Міністерство охорони здоров’я (МОЗ): встановлення факту перебування на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах
- Міністерство освіти і науки: верифікація дипломів про вищу освіту, наукових ступенів та вчених занять
- Міністерство оборони: перевірка відношення до виконання військового обов’язку
2. Відмінність між спеціальною перевіркою та перевіркою доброчесності
У межах конкурсних процедур слід чітко розмежовувати ці два інструменти контролю:
Спеціальна перевірка
Це формалізована верифікація анкетних даних кандидата. Вона спрямована на підтвердження відповідності особи технічним вимогам закону (освіта, здоров’я, відсутність судимості). Результатом є довідка про наявність або відсутність підстав, що перешкоджають зайняттю посади.
Перевірка доброчесності
Має ширший предмет дослідження. Вона фокусується на відповідності способу життя кандидата його офіційним доходам, дотриманні етичних норм та відсутності конфлікту інтересів. Ключові показники доброчесності:
- Майнова відповідність: аналіз джерел походження майна як кандидата, так і членів його сім'ї
- Професійна етика: відсутність поведінки, що дискредитує звання прокурора
- Лояльність до закону: відсутність фактів зловживання правами або ухилення від виконання законних обов’язків
3. Регламент подання документів до КДКП
Згідно з практикою проведення конкурсів, кандидат зобов’язаний особисто подати пакет документів до Комісії у чітко визначені графіком часові межі.
Перелік необхідних матеріалів:
- Письмова згода на проведення перевірки (за формою Додатку 1 до Порядку № 171)
- Автобіографія: має бути створена в електронній формі, роздрукована та підписана. Обов’язково вказуються відомості про всі попередні місця роботи, освіту та наявність громадянства іноземних держав
- Паспортні дані та код: копії сторінок або ID-картки з витягом про місце проживання
- Документи про освіту: копії дипломів бакалавра та магістра разом із додатками
- Медична довідка (форма № 100-2/о): проходження психіатричного та наркологічного огляду
- Військово-обліковий документ: квиток або посвідчення про приписку
- Заява за ЗУ «Про очищення влади»: підтвердження відсутності заборон, передбачених люстраційним законодавством
Важливо: Окрім оригіналів, часто вимагається надання значної кількості копій (наприклад, 11 примірників), що не потребують особистого завірення підписом, але мають бути ідентичними оригіналу
4. Наслідки виявлення розбіжностей та негативний результат
Виявлення недостовірної інформації або невідповідність кандидата встановленим вимогам тягне за собою наступні правові наслідки:
- Відмова у зарахуванні до резерву: у разі отримання інформації, що перешкоджає зайняттю посади (наприклад, наявність судимості або медичних протипоказань)
- Припинення участі в доборі: якщо встановлено факт подання підроблених документів або свідомого приховання суттєвої інформації (наприклад, наявності другого громадянства)
- Дисциплінарна та кримінальна відповідальність: у разі виявлення ознак злочину (декларування недостовірної інформації за ст. 366-2 КК України)
Рішення Комісії про відмову в призначенні за результатами спеціальної перевірки може бути оскаржене в судовому порядку, проте судова практика свідчить про високий рівень автономії КДКП у питаннях оцінки доброчесності кандидата.