Практичне завдання є четвертим і завершальним етапом кваліфікаційного іспиту. Воно єдине серед чотирьох компонентів оцінює здатність кандидата не відтворити знання і не продемонструвати логічний потенціал, а застосувати право до конкретної ситуації — так, як це робить суддя у реальному провадженні. Прохідний бал 75% і відсутність кількісного ліміту допуску (на відміну від третього етапу) означають, що четвертий етап є рівним полем: до нього дійшли сильніші кандидати, і тут кожен змагається лише зі стандартом якості, а не з лімітом місць.
Правову основу практичного завдання становлять Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (рішення ВККС від 19.06.2024 № 185/зп-24 зі змінами), Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, затверджені окремим рішенням ВККС для кожного конкретного конкурсу, а також зразки та матеріали, оприлюднені Національною школою суддів України — розробником бази практичних завдань.
Загальну структуру іспиту описано у матеріалі: 📄 Кваліфікаційний іспит ВККС: структура, чотири етапи та система оцінювання
1. Технічні параметри
- Формат: виконання на комп'ютері в приміщенні ВККС
- Тривалість: 180 хвилин (3 години)
- Максимальний бал: 150
- Прохідний бал: ≥ 75 відсотків від максимально можливого (112,5 бала)
- Анонімність: зберігається — кожен кандидат виконує завдання під кодом
- Кількісний ліміт: не встановлено — кожен, хто досяг прохідного балу, вважається таким, що склав іспит
- Місце проведення: приміщення ВККС, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9
- Зразки завдань: оприлюднені на вебсайті ВККС окремо для кожної спеціалізації
2. Два типи практичних завдань
ВККС затверджує тип практичного завдання окремим рішенням для кожного конкурсу. Існують два офіційно визначених типи:
Тип 1 — кандидату надається модельна судова справа з повним набором документів і достатніми фактичними даними, на підставі яких він повинен:
- підготувати повне модельне рішення суду, або
- продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення.
Тип 2 — кандидату надаються два модельні судових рішення, що містять вступну, описову (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальну частину, — і він повинен продовжити їх викладення.
Обидва типи перевіряють одну і ту саму компетентність — здатність правильно кваліфікувати фактичні обставини і побудувати переконливу правову аргументацію. Тип 1 вимагає більшого самостійного структурування; тип 2 дає готову рамку і перевіряє переважно мотивувальну та резолютивну частини.
Конкретний тип завдання для поточного конкурсу повідомляється разом із призначенням четвертого етапу. У доборі місцевих судів 2025 року ВККС оприлюднила зразки завдань для всіх трьох спеціалізацій заздалегідь.
3. Структура судового рішення: що входить до завдання
Незалежно від типу і спеціалізації, практичне завдання передбачає підготовку або продовження судового рішення з усіма або частиною його обов'язкових структурних елементів.
Судове рішення за процесуальними кодексами України має таку структуру:
Вступна частина: найменування суду, склад суду, дата і місце ухвалення, найменування справи, сторони та їхні процесуальні позиції.
Описова частина (у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві): стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третіх осіб; результати дослідження доказів.
Мотивувальна частина: встановлені судом факти; норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню; правовий аналіз; позиції Верховного Суду та ЄСПЛ, якщо вони застосовні до справи.
Резолютивна частина: конкретне рішення суду з чітким формулюванням (задовольнити позов/відмовити; обвинувачення доведено/не доведено тощо), розподіл судових витрат, строки та порядок оскарження.
У кримінальному провадженні описова частина відсутня — структура вироку регулюється КПК окремо.
4. Критерії оцінювання: Методичні вказівки
Практичне завдання оцінюється на підставі Методичних вказівок, що затверджуються ВККС окремо для кожного конкурсу і кожної спеціалізації. Вказівки визначають конкретні елементи, що підлягають перевірці, та кількість балів за кожен із них.
Відповідно до рішення Верховного Суду (КАС ВС у справі № 990/143/25 від 17.06.2025), практичне завдання має оцінюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента — зокрема мотивувальної та резолютивної частин рішення, а також дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Оцінка, що не підтверджена перевіркою кожного елемента, є підставою для оскарження рішення ВККС.
Незважаючи на те, що конкретний розподіл балів між елементами варіюється від конкурсу до конкурсу, загальна логіка оцінювання є стабільною і охоплює такі напрями:
4.1. Правова кваліфікація та вибір норм
Правильне визначення предмету спору, обґрунтований вибір підлягаючих застосуванню норм матеріального та процесуального права. Помилкова кваліфікація — наприклад, застосування норм загального договірного права там, де підлягає застосуванню спеціальний закон — є грубою помилкою, що суттєво знижує бал.
4.2. Встановлення фактичних обставин
Коректне визначення юридично значущих фактів на підставі наданих матеріалів справи. Судове рішення не може «вигадувати» факти, що відсутні в матеріалах, — і не повинно ігнорувати важливі обставини, що в них є.
4.3. Якість правової аргументації в мотивувальній частині
Це центральний елемент оцінювання. Перевіряється:
- Послідовність аргументів: чи логічно пов'язані встановлені факти з нормою права і з висновком;
- Відсутність внутрішніх суперечностей: мотивувальна частина не може суперечити резолютивній;
- Обґрунтованість відхилення аргументів сторін: суд зобов'язаний пояснити, чому відхиляє доводи, а не просто проігнорувати їх.
4.4. Посилання на практику Верховного Суду та ЄСПЛ
У складних або неоднозначних справах від кандидата очікується посилання на релевантні правові позиції Верховного Суду та, за наявності, ЄСПЛ. ВККС заздалегідь публікує перелік посилань в ЄДРСР на постанови Верховного Суду, що можуть бути використані при виконанні завдання. Уміння правильно ідентифікувати та застосувати релевантну позицію є однією з ознак фахової зрілості.
4.5. Резолютивна частина
Конкретність і точність формулювань — ключова вимога. Резолютивна частина не може містити розмитих або умовних формулювань. Задоволення позову, відмова, часткове задоволення — кожен варіант має точну процесуальну форму з посиланням на норму кодексу.
4.6. Дотримання процесуальної форми
Структура рішення має відповідати вимогам відповідного процесуального кодексу. Порушення форми — наприклад, відсутність обов'язкового структурного елемента або розміщення елементів у неправильному порядку — є процесуальною помилкою.
4.7. Мова і стиль
Дотримання офіційно-ділового стилю, термінологічна точність, відсутність орфографічних і пунктуаційних помилок. Верховний Суд підтвердив, що мова і стиль є самостійним елементом оцінювання відповідно до Методичних вказівок — а не лише «додатковим» критерієм.
5. Особливості кожної спеціалізації
5.1. Загальна (цивільна та кримінальна) спеціалізація
У цивільному провадженні завдання, як правило, стосується спору про права власності, договірних відносин, деліктної відповідальності або сімейно-спадкових правовідносин. Кандидат має продемонструвати знання ЦК та ЦПК, зокрема правил допустимості доказів, засобів доказування та розподілу тягаря доказування.
У кримінальному провадженні завдання може полягати у написанні вироку або ухвали за матеріалами кримінального провадження. Описова частина в кримінальному судочинстві відсутня — структура регулюється КПК. Особлива увага приділяється обґрунтуванню доведеності/недоведеності обвинувачення поза розумним сумнівом та призначенню покарання.
5.2. Адміністративна спеціалізація
Завдання стосується оскарження рішення, дії або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (органу виконавчої влади, місцевого самоврядування тощо). Кандидат має продемонструвати знання КАС та матеріального адміністративного права. Особлива увага — на розподіл тягаря доказування в адміністративному судочинстві (суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх дій) та обґрунтуванні дискреційних повноважень.
5.3. Господарська спеціалізація
Завдання стосується господарського спору між юридичними особами або підприємцями: договірного, корпоративного або банкрутного. Кандидат має продемонструвати знання ГПК, ГК та спеціального законодавства. Особлива увага приділяється кваліфікації господарського договору, відповідальності сторін та розрахунку збитків.
6. Зразки завдань та модельні рішення: як їх використовувати
ВККС та Національна школа суддів публікують на вебсайті ВККС:
- Зразки практичних завдань для кожної спеціалізації;
- Зразки модельних судових рішень — за наявності;
- Перелік посилань у ЄДРСР на постанови Верховного Суду, що можуть бути використані.
Ці матеріали є найбільш цінним ресурсом підготовки до четвертого етапу. Аналіз зразків дозволяє зрозуміти: яку складність справи очікує ВККС, якого рівня деталізації мотивувальної частини, яких посилань на практику ВС і яких процесуальних формулювань.
Урок з добору 2025 року: 14 жовтня 2025 року ВККС визнала нечинним практичне завдання, виконане першою групою кандидатів зі спеціалізації загального суду — через виявлені в модельному рішенні недоліки, що унеможливлювали об'єктивне оцінювання. Завдання довелося переписати. Це свідчить: навіть на рівні ВККС якість модельних рішень є предметом контролю — і кандидат не може отримати несправедливо низький бал через дефекти умови задачі.
7. Практична підготовка до четвертого етапу
Опрацюйте зразки завдань і модельні рішення. Це не опціонально. Зразки — єдиний спосіб зрозуміти очікуваний рівень і стиль. Прочитайте їх не як «ще один текст», а як шаблон: де в мотивувальній частині з'являються посилання на ВС, як сформульована резолютивна частина, якою є типова деталізація встановлення фактів.
Тренуйте написання рішень на час. 180 хвилин здається достатньо — але структурована правова аргументація на 3–5 сторінок під тиском часу вимагає практики. Потренуйтесь написати кілька повних рішень за тематикою обраної спеціалізації із хронометражем.
Опрацюйте практику Верховного Суду за переліком ВККС. ВККС публікує конкретні посилання на постанови ВС, що є релевантними до типових модельних справ. Ознайомтесь з цими постановами: важливо не лише знати про їх існування, а й розуміти правову позицію, яку вони закріплюють.
Знайте структуру рішення напам'ять. Питання «як структуроване рішення» не повинно виникати в день іспиту. Вступна, описова, мотивувальна, резолютивна частини — їхній зміст, порядок і обов'язкові елементи за відповідним процесуальним кодексом мають бути автоматичними знаннями.
Не нехтуйте мовою і стилем. Верховний Суд підтвердив, що мова є самостійним елементом оцінювання. Канцелярський стиль, юридична термінологія, відсутність розмовних зворотів — усе це впливає на бал так само, як і правова кваліфікація.
Висновки
Практичне завдання є кульмінацією кваліфікаційного іспиту — і водночас найближчим до реальної суддівської роботи його компонентом. Три години, модельна справа і комп'ютер — у таких умовах від кандидата вимагається продемонструвати те, з чим суддя стикається щодня: перетворити факти і право на переконливий і структурований судовий документ.
Відсутність кількісного ліміту на цьому етапі знімає конкурентний тиск у порівнянні з третім — але підвищує абсолютний стандарт. Прохідний бал 75% означає, що помилки є, але їх кількість і значущість є контрольованими. Системна підготовка — вивчення зразків, практика написання, знання практики ВС — є прямим шляхом до цього результату.
Наступні матеріали у циклі публікацій
📄 Кваліфікаційний іспит ВККС: структура, чотири етапи та система оцінювання 📄 Когнітивне тестування ВККС (Psymetrics): як підготуватися 📄 Тест на знання права для суддів: програма ВККС і підготовка 📄 Конкурс на посаду судді місцевого суду: вимоги і процедура добору 📄 Конкурс на посаду судді в Україні 2026: вимоги, етапи та підготовка