Тест з історії на іспиті суддів ВККС: програма, 40 питань і підготовка

Тестування з історії української державності є першим і обов'язковим етапом кваліфікаційного іспиту для всіх кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір перевестися до іншого суду — незалежно від спеціалізації та рівня суду. Цей компонент впроваджено Законом України № 3511-IX від 09.12.2023 і введено в дію з 30 грудня 2024 року. У межах добору суддів місцевих судів 2025 року він застосований вперше.

Нормативну основу тестування становлять Програма іспиту та таксономічна характеристика анонімного тестування з історії української державності, затверджені рішенням ВККС від 29.01.2025 № 29/зп-25, та Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (рішення ВККС від 19.06.2024 № 185/зп-24 зі змінами).

Загальну структуру іспиту та місце тестування з історії серед чотирьох етапів описано у матеріалі: 📄 Кваліфікаційний іспит ВККС: структура, чотири етапи та система оцінювання

1. Технічні параметри тестування

• Форма: комп'ютерне анонімне тестування
• Кількість запитань: 40 — генеруються випадково з бази
• Тривалість: 40 хвилин (1 хвилина на запитання)
• Максимальний бал: 40 (по 1 балу за кожну правильну відповідь)
• Система оцінювання: правильна відповідь — 1 бал; неправильна відповідь, ненадання відповіді або надання двох і більше відповідей на одне запитання — 0 балів
• Прохідний бал (добір 2025): ≥ 65 відсотків від максимально можливого (26 балів із 40), за умови що кількість учасників, які набрали цей бал, не перевищує 7 200
• Місце проведення: приміщення ВККС, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9
• Публікація бази питань: повний перелік основ тестових запитань із посиланнями на джерела — заздалегідь; із правильними відповідями — не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення

2. Особлива позиція першого етапу в структурі іспиту

Тест з історії є фільтром із кількісним лімітом: до другого етапу переходять не всі, хто набрав прохідний бал, а не більше ніж 7 200 учасників сукупно (по всіх спеціалізаціях). Якщо кількість кандидатів, що набрали 65% і вище, перевищує ліміт, ВККС встановлює фактичний прохідний поріг вище за законодавчий мінімум, щоб дотримати кількісного обмеження.

Це означає, що в умовах масштабного добору — а добір 2025 року охопив понад 8 400 кандидатів — перший етап є не лише формальним «пропуском», а реальним конкурентним фільтром. Різниця в кілька балів на першому етапі безпосередньо впливає на те, чи перейде кандидат до наступного.

3. Програма іспиту: таксономічна карта

Офіційна програма структурує зміст тестування за 6 тематичними розділами, кожен з яких має визначену питому вагу. Питання у тесті розподіляються пропорційно до цих ваг відповідно до таксономічної характеристики — тобто кількість питань з кожного розділу є передбачуваною.

Найбільшу питому вагу мають розділи 2 та 5 — по 20% (8 питань кожен). Розділи 1, 3, 4, 6 — по 15% (6 питань кожен). Ця розкладка є стабільною і зафіксована в таксономічній характеристиці — знаючи її, кандидат може раціонально розподілити час підготовки.

4. Зміст кожного розділу: що потрібно знати

4.1. Розділ 1. Давня і середньовічна доба (6 питань)

Охоплює час від найдавніших державних утворень на теренах сучасної України до кінця XIV–XV ст. Ключові теми:

• Антична доба: грецькі колонії (Ольвія, Херсонес, Тіра, Пантикапей), скіфська держава та її правовий устрій, Боспорське царство;
• Слов'янські племена та їх праобщинний устрій;
• Київська Русь: виникнення, державний устрій (князь, дружина, віче), «Руська Правда» як перший кодифікований правовий акт, хрещення Русі (988 р.);
• Князівські з'їзди («снеми»), Любецький з'їзд 1097 року;
• Галицько-Волинське князівство: утворення, роль Данила Галицького, правова система;
• Велике князівство Литовське: інкорпорація українських земель, Литовські статути.

Типові питання рівня А (фактологічні): «Яка пам'ятка містить норми давньоруського права?» (Руська Правда). «Хто є автором «Повчання дітям»?» (Володимир Мономах).

Типові питання рівня В (аналітичні): «В чому полягала відмінність державного управління в Київській Русі порівняно з античними полісами?»

4.2. Розділ 2. Ранній Новий час: кінець XV–XVIII ст. (8 питань)

Один із двох «важких» розділів за кількістю питань. Охоплює козацьку добу — найбагатший за нормативним матеріалом період.

• Козацтво: виникнення, Запорозька Січ, військово-адміністративний устрій (гетьман, кошовий, рада);
• Люблінська унія 1569 р. та Берестейська унія 1596 р. — правові наслідки для українських земель;
• Хмельниччина: Визвольна війна 1648–1657 рр., Гетьманщина, «Березневі статті» 1654 р., Конституція Пилипа Орлика 1710 р. як перша конституція в Європі нового типу;
• Ліквідація Гетьманщини: Коломацькі статті 1687 р., знищення Запорозької Січі 1775 р., Малоросійська колегія;
• Правобережна Україна під владою Польщі; Слобожанщина та Лівобережна Україна у складі Московської держави/Російської імперії.

Деталі, що часто перевіряються: дата і назва кожного нормативного акта, учасники підписання, правові наслідки. Конституція Пилипа Орлика 1710 р. (офіційна назва — «Пакти і конституції законів та вільностей Війська Запорозького») є предметом окремих питань щодо її змісту та значення.

4.3. Розділ 3. Пізній Новий час: кінець XVIII – початок XX ст. (6 питань)

• Розподіли Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.) та доля українських земель;
• Скасування кріпацтва (1861 р.) та реформи Олександра II на Лівобережній Україні;
• Галичина у складі Австро-Угорщини: конституційний статус, сеймова автономія;
• Кирило-Мефодіївське братство 1845–1847 рр., Емський указ 1876 р.;
• Революція 1905–1907 рр. та її вплив на Україну: Маніфест 17 жовтня 1905 р., перші партії, Дума;
• Початок Першої світової війни та позиція українських політичних сил.

4.4. Розділ 4. Відродження державності в 1914–1921 рр. (6 питань)

Один із найнасиченіших нормативно-правовим матеріалом розділів.

• Центральна Рада: утворення (березень 1917), чотири Універсали (дати та зміст кожного):
  • I Універсал (10 червня 1917) — автономія;
  • II Універсал (3 липня 1917) — компроміс із Тимчасовим урядом;
  • III Універсал (7 листопада 1917) — проголошення УНР;
  • IV Універсал (22 січня 1918) — незалежність;
• Конституція УНР (29 квітня 1918 р.);
• Гетьманат Павла Скоропадського (квітень–грудень 1918 р.): «Грамота», правова система;
• Директорія УНР: відновлення, Акт злуки УНР та ЗУНР (22 січня 1919 р.);
• ЗУНР: утворення, Тимчасовий основний закон, відносини з Польщею;
• Радянська влада в Україні: проголошення УСРР, конституції 1919 р.

Критично важливо: дати прийняття всіх чотирьох Універсалів, зміст Акту злуки, дата і назва першої конституції УНР.

4.5. Розділ 5. Радянська доба: 1921–1991 рр. (8 питань)

Другий «важкий» розділ — 8 питань на 70 років складної та болючої історії.

• Утворення СРСР (1922 р.) та статус УСРР у його складі; Конституції УСРР 1919, 1929, 1937, 1978 рр.;
• Непман: нова економічна політика (НЕП) 1921–1928 рр.;
• Голодомор 1932–1933 рр.;
• Репресії 1937–1938 рр. (Великий терор);
• Друга світова війна: початок, ОУН та УПА, окупаційний режим, бої за звільнення України;
• Повоєнна відбудова та «хрущовська відлига»;
• Дисидентський рух 1960–1970-х рр.: шістдесятники, Гельсінська група;
• Розпад СРСР: проголошення суверенітету України (16 липня 1990 р.), Акт проголошення незалежності (24 серпня 1991 р.), референдум 1 грудня 1991 р.

Деталі, що часто перевіряються: дати та назви ключових документів, точний зміст конституційних актів, персоналії.

4.6. Розділ 6. Незалежна Україна з 1991 р. (6 питань)

Найближчий до сучасності розділ — і, як правило, найкраще знайомий кандидатам.

• Конституція України 1996 р.: прийняття, структура, ключові норми;
• Помаранчева революція 2004 р., конституційна реформа 2004 р.;
• Революція Гідності 2013–2014 рр.;
• Анексія Криму та початок збройного конфлікту на сході (2014 р.);
• Реформи: децентралізація, судова, антикорупційна, поліцейська;
• Повномасштабне вторгнення РФ 24 лютого 2022 р.;
• Застосування закону про державну мову, розвиток цифрових послуг (застосунок «Дія»).

5. Два рівні складності: факти і аналіз

Відповідно до таксономічної характеристики тестування, питання базуються на двох рівнях пізнавальної складності:

Рівень А — відтворення знань (фактологічний). Кандидат повинен відтворити конкретний факт: дату, назву, особу, подію. Наприклад: «Яку дату вважають початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році?» або «Яка угода ознаменувала утворення СРСР?»

Рівень В — розуміння і застосування (аналітичний). Кандидат повинен порівняти, пояснити відмінність або встановити причинно-наслідковий зв'язок. Наприклад: «У чому полягала відмінність в організації державного управління між Гетьманщиною і Річчю Посполитою?»

У практиці тестування рівень А значно переважає — більшість питань перевіряють конкретні знання дат, назв і персоналій. Аналітичні питання рівня В є, але не домінують.

6. База питань: ключові характеристики

Офіційна база питань тестування з історії становить близько 700 запитань. Вона є публічною і розміщена на вебсайті ВККС у розділі «Тестування з історії української державності».

Три особливості бази, принципові для підготовки:

По-перше, питання сформовані з посиланнями на конкретні наукові джерела — Сергій Плохій «Брама Європи», Тімоті Снайдер «Криваві землі», Орест Субтельний «Україна: Історія» та академічні монографії. Посилання на джерела оприлюднюються разом з основами запитань. Розуміння логіки та мови цих видань полегшує сприйняття формулювань питань.

По-друге, ВККС оприлюднює правильні відповіді не пізніше ніж за 10 днів до дня тестування. Це означає, що в останні дні перед іспитом кандидат може звіритися з офіційними відповідями й усунути будь-які сумніви.

По-третє, питання не є «пастками» — вони не спрямовані на підступне тлумачення фактів. Це тест на знання, а не на виявлення нюансів або альтернативних інтерпретацій. Якщо факт відомий — питання відповідається однозначно.

7. Чому 60 секунд на питання є справжнім викликом

Сорок хвилин на сорок питань здається достатнім часом. На практиці — це 60 секунд на кожне питання включно з читанням умови та чотирьох варіантів відповіді. Для питань рівня А (знання факту) цього цілком достатньо. Для питань рівня В (аналіз і порівняння) — часовий тиск є суттєвим.

Найпоширеніші джерела витрат часу:

• Питання з чотирма варіантами відповіді, де два-три виглядають правдоподібними, але правильний лише один. У кандидата, який «майже знає» — витрачається 30–40 секунд на вагання замість 10 секунд у впевненого.
• Питання на конкретні дати або назви договорів, де відповідь не є автоматичною. Спроба пригадати «через логіку» — замість звернення до готового знання — є маркером недостатнього рівня підготовки.

Рішення: готуватися до тесту саме у форматі тесту, з хронометражем. Кандидат, що знає матеріал «для себе», і кандидат, що відпрацював 700 питань у режимі 60 секунд/питання — перебувають у різних умовах у день іспиту.

8. Стратегія підготовки

Крок 1. Ознайомлення з таксономічною картою. Визначте, скільки питань іде з кожного розділу, і пропорційно розподіліть час підготовки. Розділи 2 і 5 мають найвищу вагу — по 8 питань.

Крок 2. Опрацювання бази питань за розділами. Починайте з «важких» розділів (2, 5), потім переходьте до решти. Проходьте питання у тестовому форматі, фіксуйте помилки.

Крок 3. Концентрація на деталях. Дати прийняття Універсалів, Конституцій, ключових угод; назви нормативних актів; персоналії (хто підписав, хто очолював). Саме ці «деталі» є предметом більшості питань рівня А.

Крок 4. Тренування темпу. За 2–3 тижні до іспиту починайте проходити повні симульовані тести на 40 питань із таймером 40 хвилин. Мета — щоб відповідь на знайоме питання займала не більше 20–25 секунд, залишаючи запас для складних.

Крок 5. Звірка з офіційними відповідями. Після публікації відповідей ВККС (за 10 днів до іспиту) — одноразово пройдіться по всій базі зі звіркою. Це фінальне закріплення.

Платформа Gradly містить повну базу тестових запитань з історії української державності, сформовану відповідно до офіційного переліку ВККС, з аналітикою за розділами та режимом симуляції реального тесту 40/40.

👉 Розпочати підготовку до тесту з історії на Gradly

Висновки

Тест з історії є першим фільтром кваліфікаційного іспиту і відрізняється двома принципово важливими характеристиками: повністю публічна база питань і кількісний ліміт допуску до наступного етапу. Поєднання цих двох факторів означає, що підготовка за офіційною базою є не просто корисною, а єдиною раціональною стратегією — і водночас підготовка «на рівні прохідного балу» може виявитися недостатньою, якщо ліміт 7 200 осіб забирають ті, хто підготувався краще.

Ключовий навик для цього тесту — автоматизм у відповідях. Матеріал охоплює понад 1 000 років і тисячі конкретних фактів. Ті, для кого відповідь на кожне питання з бази є рефлекторною, а не результатом обдумування, проходять цей тест впевнено. Саме на формування такого автоматизму і спрямована системна підготовка.

Наступні матеріали у циклі публікацій

📄 Кваліфікаційний іспит ВККС: структура, чотири етапи та система оцінювання 📄 Тест на знання права для суддів: програма ВККС і підготовка 📄 Когнітивне тестування ВККС (Psymetrics): як підготуватися 📄 Практичне завдання судді: написання проєкту судового рішення 📄 Конкурс на посаду судді місцевого суду: вимоги і процедура добору